Як зрозуміти, що собака переживає надмірний стрес?
До чого тут собаки?
Справа в тому, що ми з собаками маємо дуже схожі механізми стресу, тобто фізіологічні процеси, що протікають при зіткненні зі стрес-факторами. Це дуже об’єднує, хоча складно уявити собаку, який переймається проблемами на роботі або не може вирішити, куди вкласти гроші. Тим не менш, стрес завжди присутній у житті собаки.
Навіщо собаці стрес?
Сельє розглядав фізіологічний стрес як відповідь на будь-які пред'явлені організму вимоги, і вважав, що з якими б труднощами не зіштовхнувся організм собаки, з ними можна впоратися, вдавшись до активної чи пасивної стратегії реагування (бий, біжи, завмри).
Цікаво те, що стрес - це не завжди щось погане. Наприклад, радісна зустріч господаря з роботи, прогулянка незнайомим маршрутом, дуже активна гра з друзями - все це також викликає стрес у собаки. Але у помірній кількості він може бути навіть корисний, наприклад коли іноді собака залишається вдома сама. Коли ж собака переживає затяжний стрес, дуже часто зтикається зі стрес-факторами та не встигає переробляти стрес і відновлюватись, стрес накопичується і переходить у хронічну фазу. Це може становити загрозу для здоров’я та психологічного стану улюбленця. А як наслідок - виливатись у проблемну поведінку.
Для прикладу - періодична активна гра з іншими собаками - це корисний стрес. Якщо ж вся прогулянка собаки проходить на собачому майданчику в стані сильного збудження і собака годинами не зупиняється - це занадто.
Довга прогулянка в новому місці раз на тиждень може додати різноманіття та нові враження. Якщо собака постійно гуляє в нових для себе місцях і має нестабільний режим, це точно буде мати негативний вплив.
У всьому важлива міра і для кожного собаки вона буде своєю. Адже тип нервової системи, темперамент, вподобання та стан здоров’я у всіх різні. Тож як можна зрозуміти, що собака переживає занадто сильний для себе стрес?
Ознаки гострої стресової реакції: важке та часте дихання, підвищення частоти скорочень серця, розширені зіниці, часте обтрушування (не після купання), валяння у траві/снігу - крім задоволення це може свідчити про стрес, який викликає свербіж шкіри та бажання скинути напруження. Деякі собаки реагують на стрес активним поїданням трави/паличок. Ще одна з явних ознак стресу - висовування кінчика препуція. До сигналів стресу можна віднести і частину сигналів примирення (облизування, позіхання, відведення погляду). У особливо складних ситуаціях можна спостерігати інтенсивне виділення слини, блювоту, пронос, часте сечовипускання, - як наслідок впливу гормонів стресу.
Все це ви можете спостерігати у свого собаки в нормі, проте якщо подібні сигнали виникають часто та регулярно, це може призводити до хронічного, затяжного стресу, який вже є шкідливим для організму.
До ознак хронічного стресу можна віднести зміну апетиту (його відсутність або посилення), втрату ваги, апатію. Яскравим сигналом хронічного стресу є стереотипна поведінка (біг за хвостом, ходіння колами, надмірне вилизування до самопошкодження, вигризання неіснуючих комах) - це різновиди нормальної поведінки, але яка проявляється надмірно та у не підходящих ситуаціях. Надмірна вокалізація, деструктивна поведінка, нечистоплотність - можуть бути ознаками хронічного стресу.
Постійне перезбудження, реактивна/агресивна поведінка, постійний пошук уваги власника, копрофагія - можуть також свідчити про надмірний стрес. Фізіологічними проявами стресу можуть бути: почервоніння та висипання на шкірі, лупа та випадіння шерсті.
Якщо ви помічаєте у свого собаки описані симптоми, не поспішайте робити висновки про занадто сильний стрес. Деякі з симптомів можуть бути викликані станом здоров’я (зуд, біль, проблеми з ШКТ), не зручною амуніцією або одягом (дискомфорт), деякими препаратами (наприклад, які викликають надмірний апетит), тощо. Тож ситуацію завжди варто оцінювати комплексно та за участі спеціаліста.