Вакцинація котів і кошенят: все, що потрібно знати

Вакцинація відіграє ключову роль у догляді за домашніми котами та кошенятами. Ця профілактика необхідна для захисту улюбленця від небезпечних хвороб, які можуть викликати серйозні проблеми зі здоров'ям і скоротити життя тварини. Щеплення проводяться за графіком у ветеринарних клініках, а господарю важливо правильно підготувати кота до процедури та дотримуватися рекомендацій фахівця з догляду після вакцинації.

Навіщо потрібна вакцинація котів

Вакцинація котів — основний спосіб профілактики смертельних інфекційних захворювань, деякі з яких є небезпечними і для людей. Стригучий лишай, сказ, хламідіоз — лише частина такого списку. Щеплення стимулюють вироблення антитіл, які ефективно борються з вірусами, що потрапляють в організм домашнього кота при зараженні. 

Іншими словами, вакцинація спрямована на зміцнення імунної системи кота. Ці профілактичні заходи допомагають підвищити захисні сили та покращити здоров'я пухнастика. Варто зазначити, що щеплення не гарантує повної відсутності захворювання, але значно підвищує ймовірність його легкого перебігу. Також існує невеликий відсоток домашніх котів, у яких імунна відповідь на вакцину не виробляється.

Щеплення — це не просто захист однієї тварини. Масова вакцинація створює колективний імунітет, знижуючи ризик спалахів інфекцій. Роблячи щеплення своєму улюбленцю, ви зменшуєте поширення вірусів, захищаючи інших тварин, а у випадку зі сказом — своїх рідних.

Вакцинація є обов'язковою для всіх котів, незалежно від місця їх проживання. Існує поширена думка, що домашні котики та кошенята захищені від вірусів та інфекцій. Адже вони не контактують з іншими тваринами, не виходять на вулицю і не залишають межі квартири, тому ризик зараження здається мінімальним. Однак робити їм щеплення все одно необхідно, і ось чому:

• Інфекції, бактерії та віруси можуть непомітно проникнути в будинок на одязі або взутті господарів. Збудники хвороб присутні в біологічних виділеннях заражених тварин (сечі, слині, фекаліях), на які можна випадково наступити на вулиці й принести їх у квартиру;
• Переносниками інфекції можуть стати гості або сусіди, які раніше контактували з хворими тваринами;
• Якщо в будинку заведуться миші чи щури, кіт може заразитися від них небезпечними інфекціями та сказом;
• Зараження може статися під час візиту до ветеринарної клініки, після прийому у ветеринара.

Домашні коти та кошенята можуть бути піддані таким небезпечним інфекціям, як чума, сказ та інші серйозні захворювання. При сказі смертність серед улюбленців досягає 100%, і щеплення від цього вірусу вкрай необхідне, адже хвороба становить загрозу і для людини. Також панлейкопенія забирає життя 70% заражених котів. Тому вакцинація потрібна навіть для тих котів, які не залишають дім.

Коли починати вакцинацію котів

Невразливість до інфекцій може бути пасивною та активною. Пасивний імунітет отримується ззовні й зберігається лише певний час. Активний імунітет виробляється самим організмом після боротьби з вірусом. Вакцинація домашніх кошенят зарекомендувала себе як найбезпечніший спосіб отримати стійку імунну систему.

• Вакцинація кошенят

Новонароджені кошенята отримують пасивний імунітет від матері-кішки, який зберігається приблизно чотири місяці. Першу вакцинацію потрібно проводити у віці 2–2,5 місяця, а для посилення ефекту через 3–4 тижні проводять ревакцинацію. Цей повторний етап допомагає збільшити кількість антитіл, які захищають від інфекцій.

• Вакцинація котів

Імунітет кота повністю формується до двох років. Своєчасне щеплення у ранньому віці відіграє ключову роль у зміцненні захисних функцій організму, що позитивно впливає на здоров’я тварини в майбутньому. Однак навіть дорослим котам продовжують робити щеплення, хоча й з меншою частотою.

• Графік щеплень 

Перше щеплення від сказу кошеняті можна зробити вже у 3 місяці, а потім повторити у рік. Деякі виробники вакцин обіцяють імунітет строком на три роки, але через складну епідеміологічну ситуацію вакцинацію обов’язково проводять щороку.

Для захисту котів від кальцивірозу, ринотрахеїту та панлейкопенії рекомендується введення двох доз вакцини з інтервалом 2–4 тижні. Перше щеплення слід зробити у віці 8–12 тижнів. Важливо пам’ятати, що до введення другої дози кошеня не вважається повністю захищеним, тому прогулянки та контакти з іншими тваринами йому заборонені. Якщо з певних причин дворазова вакцинація неможлива, можна провести щеплення однією вакциною, починаючи з 16 тижнів. Ревакцинацію слід провести у віці 6 місяців або у рік, а потім повторювати кожні три роки.

Досить поширене захворювання – мікроспорія. Для захисту від нього кошенят прищеплюють двічі: у 8 і 10 тижнів, а потім проводять щорічну ревакцинацію. Від вірусного перитоніту перше щеплення роблять у 16 тижнів із повторенням через 4 тижні, після чого також обов’язкова щорічна ревакцинація.

Це загальні правила вакцинації. Індивідуальний графік щеплень розробляється ветеринаром з урахуванням віку домашнього кота та рівня ризику інфекцій.

Від яких хвороб вакцинують котів

1. Сказ — небезпечне інфекційне захворювання, яке неможливо вилікувати. Воно проявляється яскравими симптомами через 2-3 дні після інфікування. Хворобу переносять заражені тварини та гризуни. Вакцинація від сказу суворо обов'язкова для всіх котів, незалежно від того, живуть вони вдома чи на вулиці. Причина проста: для тварин захворювання закінчується летально у 100% випадків. Для людини шанс на одужання можливий тільки за своєчасного звернення до лікаря;
2. Ринотрахеїт — інфекційне захворювання герпесвірусної природи, яке вражає дихальні шляхи та органи зору. Перебігає гостро і передається від хворих котів. У 20% випадків хвороба призводить до летального результату;
3. Кальцивіроз — широко поширена інфекція серед котів, яка передається від заражених родичів, що є носіями небезпечного вірусу. Ризик смертельного результату перевищує 80%;
4. Вірусний перитоніт — інфекційне захворювання, яке викликається коронавірусом і передається повітряно-крапельним шляхом при контакті із зараженим. Ризик летального результату надзвичайно високий, понад 90% хворих котів гинуть;
5. Панлейкопенія або котяча чума — гостре вірусне захворювання, джерелом якого є хворі або ті, що раніше перехворіли, коти. Хвороба важко піддається лікуванню і викликає важкі симптоми з ризиком летального результату до 90%;
6. Бордетельоз або розплідниковий кашель — інфекційне захворювання верхніх дихальних шляхів, яке може передаватися людям з ослабленим імунітетом. Характеризується кашлем, чханням, виділеннями з очей і носа, лихоманкою і може призводити до пневмонії. Передається при прямому контакті, повітряно-крапельним і опосередкованим шляхом;
7. Гепатит або аденовірусна інфекція — вірусне захворювання, яке вражає нервову систему, органи дихання та травну систему. Хвороба проявляється пожовтінням слизових оболонок, лихоманкою та діареєю. Інфекційний гепатит у котів передається від зараженої тварини. Існує також неінфекційний токсичний гепатит, який виникає через проковтнуті токсини, такі як отруйні рослини або отруєні гризуни;
8. Хламідіоз — інфекційне захворювання котів, яке характеризується важким станом і тривалістю, передається через птахів і гризунів. Хвороба вражає сечостатеву, дихальну системи та шлунково-кишковий тракт. Існує також ризик зараження людини;
9. Мікроспорія або стригучий лишай — захворювання шкіри, яке передається від інфікованих тварин. Хворий мікроспорією кіт часто стає джерелом зараження для свого господаря.

Необов'язкові щеплення

Рішення про проведення необов'язкових щеплень залишається за власником кота. Проте рекомендується проконсультуватися з ветеринаром, який знає епізоотичну ситуацію в регіоні та може оцінити ризики поширення певних захворювань серед тварин.

Для котів у розведенні та улюбленців, які гуляють на вулиці, потрібен захист від хламідіозу, а також щеплення від вірусного лейкозу. Цей вірус передається через укуси та відкриті рани при контакті із зараженими тваринами і широко поширений серед дорослих котів. Тому вакцинацію обов'язково розпочинайте з малого віку і регулярно оновлюйте щороку.

Домашні котики, які живуть у приватних секторах, активно полюють на мишей і проводять багато часу на вулиці, піддаються ризику зараження лептоспірозом — небезпечною інфекцією, яку переносять гризуни. Характерні симптоми захворювання включають сковану ходу, діарею і млявість. За перших ознак недуги потрібно негайно звернутися до ветеринара та розпочати лікування якнайшвидше.

Для запобігання серйозним захворюванням обов'язково проведіть повний курс вакцинації.

Як відбувається вакцинація котів

Перед вакцинацією ветеринар проводить повний огляд домашнього кота, вимірює його температуру і обговорює з господарями загальний стан, історію щеплень та можливі реакції на них. Якщо у вас є які-небудь тривожні симптоми, обов'язково поділіться ними з лікарем — від цього залежить здоров'я вашого улюбленця.

Перед щепленням вакцину беруть із холодильника, за потреби змішують із розчинником і акуратно збовтують. Препарат вводять в одноразовий шприц і роблять ін'єкцію підшкірно в ділянку між лопатками. За певних показань укол може бути зроблений внутрішньом'язово в задню поверхню стегна відповідно до інструкції виробника. Важливо пам'ятати, що дві вакцини не можна вводити в одну і ту ж область. При використанні «живих» вакцин місце ін'єкції не обробляють спиртом. Утім, усі ці деталі добре знають досвідчені ветеринари.

Ветеринар вносить у паспорт домашнього кота дату щеплення, прикріплює етикетку з назвою та серією вакцини. Під час щеплення від сказу додатково може видаватися спеціальна довідка з печаткою.

Підготовка до вакцинації котів

Вакцинувати можна тільки повністю здорового кота, без ознак високої температури, респіраторних симптомів, розладу травної системи, млявості або підвищеної збудженості. Не можна робити щеплення одразу після хвороби або хірургічного втручання. Як правило, ветеринари радять почекати близько двох тижнів. Однак термін може варіюватися залежно від стану улюбленця та характеру перенесеного захворювання.

За 7–14 днів до вакцинації кота або кошеня обробляють від бліх і кліщів, а потім — проводять дегельмінтизацію. Препарати від глистів випускаються у вигляді таблеток, суспензій або крапель на холку. За кілька днів до щеплення також рекомендується уникати контактів кота з іншими тваринами.

Для вуличних тварин вакцинацію потрібно проводити не одразу, а через тиждень-два після їх знаходження. Цей час дозволяє виявити можливі хвороби та за необхідності розпочати лікування. У будь-якому випадку знайденого на вулиці кота обов’язково потрібно показати ветеринару.

Догляд за котами після вакцинації

Після вакцинації потрібно залишатися з домашнім котом у клініці не менше 30 хвилин. Не дозволяйте улюбленцю вилизувати місце уколу одразу після процедури, щоб уникнути потрапляння вакцини на слизову оболонку. Залежно від типу вакцини ветеринар може порекомендувати утриматися від використання противірусних препаратів, антибіотиків і кортикостероїдів протягом двох тижнів, оскільки вони можуть заважати формуванню імунітету.

У тварин, які нещодавно пережили стрес, імунна відповідь може бути ослабленою, тому намагайтеся дбайливо ставитися до кота і уникати зайвих хвилювань.

Рекомендується уникати потрапляння води на місце уколу, а купання та інші стресові процедури краще відкласти на два тижні.

Протягом десяти днів після щеплення потрібно дотримуватися карантинних правил: уникати контакту кота з іншими тваринами та обмежити прогулянки на вулиці, намагайтеся оберігати улюбленця від перегріву й переохолодження, а також відкласти далекі поїздки на два тижні. Особливу увагу приділіть повноцінному та збалансованому харчуванню кота та вітамінним добавкам. Якщо після вакцинації з'являються незвичайні симптоми, якнайшвидше зверніться до ветеринара для огляду та обов'язкового лікування.

Якщо вакцинувати вуличного кота, забезпечте йому тепле й чисте місце для відновлення — це може бути вольєр, сарай або передпокій будинку. Ви можете уточнити у ветеринара, чи потрібні особливі рекомендації для вашого улюбленця і які саме.

Можливі ускладнення після вакцинації

Ви вже розумієте, які вакцини є обов'язковими для котів і кошенят, але важливо пам'ятати, що після щеплення потрібно уважно стежити за станом пухнастика. Ускладнення після щеплень трапляються рідко, хоча іноді власники перебільшують ризики. Важливо знати про рідкісну ймовірність таких проявів, але хвилюватися не варто — більшість котів переносять вакцинацію легко.

Ускладнення після щеплень у котів трапляються нечасто й зазвичай пов'язані з індивідуальною реакцією організму або прихованими захворюваннями. Проте невеликий ризик залишається навіть для здорових тварин. Слід пам'ятати, що вакцинація не гарантує 100% захисту від інфекцій, і кошеня може перенести хворобу у легкій формі.

Які можливі побічні ефекти після вакцинації?

У домашнього кота після щеплення можуть спостерігатися:

• Блювання та діарея;
• Нежить, кашель і чхання;
• Дезорієнтація та млявість;
• Відмова від їжі понад добу;
• Скованість ходи;
• Алергія;
• Набряк і кропив'янка.

Слід пам'ятати, що вакцинація — це введення ослабленого вірусу, тому кіт або кошеня можуть перенести його у легкій формі, щоб їхній організм виробив захисні антитіла.

Після щеплення у кота може виникнути кульгавість, якщо голка випадково зачепила нерв. Якщо на місці уколу не минає набряк, обов'язково якнайшвидше зверніться до ветеринара — це може бути ознакою поствакцинальної саркоми.

Щоб уникнути серйозних ускладнень, потрібно вакцинувати кошеня згідно з правилами, ретельно дотримуючись умов підготовки та карантину.

Довіряйте цю важливу задачу тільки досвідченому й відповідальному ветеринару та показуйте своєму улюбленцю, як він вам дорогий.

Протипоказання до вакцинації

Щоб зменшити ризик ускладнень після вакцинації, вакцинуйте тільки здорових котів із гарним самопочуттям. Це допоможе уникнути накладення вірусу на іншу хворобу та запобігти важкій реакції. Також не можна вакцинувати котів одразу після хвороби, коли їхній організм ще ослаблений.

Вакцинація протипоказана в таких випадках:

• Не минуло 10 днів з моменту проведення дегельмінтизації;
• Кошенята молодші 2 місяців, а також вагітні й ті, що годують, кішки;
• Спостерігаються ознаки гострого захворювання, підвищена температура або виражені хронічні недуги;
• Відзначається знижена активність і втрата апетиту;
• Не минуло двох тижнів після закінчення курсу антибіотиків;
• Не минуло трьох тижнів з моменту проведення хірургічного втручання;
• Організм улюбленця у виснаженому або ослабленому стані;
• Кішка відчуває сильний стрес;
• Зміна молочних зубів у кошеняти.

Чи можна вакцинувати кота самостійно вдома

Вакцинація кота вдома — це зручний і менш стресовий метод захисту вашого улюбленця. Проте цей процес повинен виконувати професіонал, адже самостійне введення вакцини є недопустимим і небезпечним для здоров’я вашого кота.

Якщо поїздка з котом до ветеринарної клініки є неможливою або незручною, запросіть ветеринара до себе додому. Завчасно повідомте, що потрібна вакцинація, щоб спеціаліст привіз із собою все необхідне для процедури.

Перевагою вакцинації в клініці є наявність стаціонарного холодильника для препаратів і суворе дотримання стерильності. Проте вдома, на руках у люблячого власника, багато котів переносять вакцинацію спокійніше і з мінімальним стресом. Досвідчений ветеринар забезпечить усі необхідні умови для безпечної та якісної вакцинації прямо у вас вдома.

Після вакцинації необхідно дотримуватися всіх правил і формальностей: внести дані про вакцину в паспорт і поставити печатку. Якщо вакцинацію проводив сам власник, жодна ветклініка не оформить або не підтвердить такі записи. Без запису ветеринара неможливо буде перевезти кота через кордон, а також брати участь у виставках і конкурсах. У крайньому разі завжди можна викликати ветеринара додому для правильного проведення процедури.

Зазвичай домашні котики добре переносять вакцинацію, проте іноді у котів може виникнути алергічна реакція. Вона проявляється протягом 10-40 хвилин і починається з набряку мордочки та повік. У деяких випадках алергія проходить самостійно, але якщо ви хвилюєтеся за стан здоров’я улюбленця, уточніть у ветеринара під час прийому, який препарат можна використати в такій ситуації.

Часте запитання: Чому вакцинація не змогла захистити кота від захворювання?

Навіть при дотриманні всіх правил і використанні якісної вакцини своєчасне щеплення не завжди здатне повністю захистити домашнього кота від захворювань. Проте вакциновані улюбленці легше переносять хвороби, швидше одужують і рідше стикаються з ускладненнями. У яких випадках вакцинація може бути неефективною?

• Якщо вакцину було неправильно обрано або зберігалося з порушенням умов;
• Якщо щеплення зробили коту, який заражений паразитами, інфекцією або має ослаблений імунітет, наприклад, після тривалого прийому антибіотиків або кортикостероїдів;

Індивідуальні особливості організму котів, за яких не виробляється достатній рівень антитіл після вакцинації. Це може бути пов’язано з генетичною схильністю, алергією чи стресом.