Що потрібно знати про нежить у котів?

Тема виділень із муркотливих носиків може звучати не дуже приємно, проте важливо знати, на що варто звертати увагу в таких випадках.

Більшість з нас чхання котенят видається дуже милим. Але це вже не так мило, коли крихітне чхання перетворюється на шмарклі. Про кота з нежитем кажуть, що пухнастий має виділення з носа (не дуже мило), проте важливо знати, чому так відбувається. Є декілька причин появи нежитю в муркотливих.

Симптоми виділень із носа в котів

Виділення з носа у котів можуть відрізнятися за кольором і в'язкістю, залежно від причини. Вони можуть бути водянистими або густими; прозорими, непрозорими, жовтуватими, зеленими або кров'янистими. В котів з нежитем часто спостерігається сопіння, чхання або закладеність носа. У них також можуть бути червоні примружені очі з подібними виділеннями, вони можуть терти або бити себе лапами по мордочці. Залежно від причини, коти з нежитем можуть також мати знижену енергійність і поганий апетит. Не варто ігнорувати ці симптоми та вирішувати проблему кутанням кота в пледик.

• Інфекції верхніх дихальних шляхів

Інфекції верхніх дихальних шляхів надзвичайно поширені для котів, особливо для пухнастих, які перебувають у переповнених притулках або подібних умовах. Здебільше інфекції верхніх дихальних шляхів спричинені вірусами, найпоширенішими з яких є котячий герпесвірус і котячий каліцивірус. Деякі інфекції мають бактеріальний компонент, найпоширенішими збудниками яких є Bordetella bronchiseptica та Chlamydia felis. Виділення з носа у разі інфекції верхніх дихальних шляхів часто спочатку прозорі або слизові, проте з часом можуть набувати жовтого або зеленуватого відтінку.

• Алергія

Як і люди, коти можуть мати алергію, спричинену зовнішніми факторами. В муркотливих із алергією часто з'являються прозорі, рідкі виділення з носа, а також вони чхають, страждають від свербежу та подразнення очей.

• Проблеми з зубами

У котів із серйозними захворюваннями зубів розвивається запалення та інфекція під лінією ясен. З часом ця неприємність може проникнути глибше, поширюючись і на область носової порожнини, що призведе до слизових або кров'янистих виділень з носа. Серйозні проблеми з зубами також можуть спричинити набряк мордочки, неприємний запах з ротової порожнини та поганий апетит. Часто коти припиняють їсти через біль, пов'язаний із жуванням.

• Чужорідні тіла

Допитливі муркотливі можуть випадково вдихнути маленькі шматочки трави або інші сторонні предмети, що застрягають у носовій порожнині. Коти з носовими чужорідними тілами часто б'ють себе лапами по обличчю, чхають, блюють і страждають від нежитю. Виділення з носа зазвичай односторонні (з тієї ніздрі, яка вдихнула чужорідне тіло) і можуть бути слизовими або мати кров'яний відтінок.

• Грибкова інфекція

Спори грибків, наприклад, аспергіллус, можна вдихнути з рослинним матеріалом або гнилою їжею. У котів, особливо з ослабленим імунітетом, можуть розвинутися респіраторні грибкові інфекції, які спричиняють виділення з носа або кровотечу.

• Кров'янисті виділення з носа

У котів може з'явитися кровотеча з носа через травму або порушення кровообігу. Порушення кровообігу можуть бути наслідком аутоімунного захворювання, раку або потрапляння в організм щурячої приманки.

Діагностика виділень із носа в котів

Досліджуючи нежить у кота, ветеринар збирає повну історію хвороби та проводить фізичний огляд. Для ретельного огляду ротової порожнини може бути рекомендована седація, особливо у випадках стоматологічних захворювань, коли кішці може бути не дуже приємно, через потрапляння пальців до її пащі, та ще й з наявними проблемами. У будь-якому разі, ветеринари вважають за краще не взаємодіяти з котячими зубами занадто довго.

Аналіз крові може бути рекомендований для оцінки загального стану здоров'я кота та визначення потреби в анестезії, якщо будуть рекомендовані додаткові процедури. Аналіз крові також може визначити кількість тромбоцитів і час згортання крові, щоб виключити основне порушення згортання, що важливо для котів з кровотечею з носа. Знімки черепа за допомогою рентгенографії або КТ використовуються для оцінки коренів зубів, кісток черепа та порожнин пазух.

Іноді ветеринарам доводиться звертатися безпосередньо до джерела, щоб отримати життєво важливу інформацію, тобто залізти в крихітний ніс кота. Цитологія застосовується для пошуку ракових клітин, запальних клітин, бактерій або грибків у носовій порожнині. Це може бути виконано шляхом безпосереднього взяття мазка з носа або промивання носової порожнини та забору клітин. Риноскопія – це процедура, під час якої невелика камера вводиться в носову порожнину для пошуку сторонніх предметів, пухлин, аномальних тканин або ознак інфекції. Видалення чужорідного матеріалу та біопсія часто можуть бути виконані одночасно. Ці процедури для пунастих зазвичай проводяться під анестезією.

Лікування виділень з носа в котів

Методи лікування нежитю у котів залежать від основної причини, що спричинила такий стан. Легкі вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів часто можна лікувати за допомогою мінімальної підтримуючої терапії, наприклад, консервів (щоб викликати апетит і збільшити споживання води) та небулайзерів в домашніх умовах. Небулайзер можна проводити, залишивши кота у ванній кімнаті з парою на 5-10 хвилин, щоб розрідити слиз у носі. Для лікування вторинних бактеріальних інфекцій можуть бути призначені антибіотики.

Пухлини або новоутворення в носовій порожнині котів

Поліпи – це доброякісні новоутворення, які можуть виникати в носовій порожнині пухнастих. Як поліпи, так і ракові новоутворення можуть викликати у котів виділення з носа та гучні носові звуки.

Алергію неможливо вилікувати, але можна зменшити вплив подразників на організм, змінивши навколишнє середовище. Це може передбачати усунення поливу, сигаретного диму та запиленого котячого туалету. Регулярно стежте за чистотою лежанки вихованця. Стоматологічні захворювання лікують антибіотиками, чищенням зубів, а іноді й видаленням зубів. Грибкові інфекції ветеринари лікують протигрибковими препаратами. Чужорідні тіла та поліпи видаляють під анестезією. Ракові пухлини можуть лікуватися будь-якою комбінацією хірургічного втручання, променевої або хіміотерапії. Лікування розладів кровотечі залежить від основної причини, але часто потрібен довготривалий прийом ліків.

Будь-яка з цих проблем може призвести до розвитку у кота хронічного риніту – запалення слизової оболонки носової порожнини. Це найчастіше стається із пухнастими, які страждають від нежитю, спричиненого вірусною інфекцією. Симптоми хронічного нежитю то посилюються, то слабшають, іноді на невизначений час, і вимагають тривалого лікування та догляду.

Доктор Алісія Вашингтон,

ветеринарний лікар для дрібних тварин, Північна Кароліна